Гострі і хронічні захворювання дихальної системи нерідко супроводжуються нападами кашлю. Цей симптом може бути викликаний інфекційно-запальним процесом, гіпоксією, бронхоспазмом, механічним роздратуванням рецепторів слизової оболонки або порушенням кровотоку в малому колі кровообігу. Головними умовами ефективного лікування є усунення причини і вибір лікарського препарату. На фармацевтичному ринку щорічно з’являється маса нових медикаментів, але лікарі нерідко вдаються до старих і перевіреним лікам. Еуфілін від кашлю в медичній практиці призначають при наявності хронічних патологій органів дихання, при яких потрібно забезпечити тривалий і стійкий результат, а також в тих випадках, коли проведена терапія виявляється малоефективною. Призначення препарату пов’язана з підвищеним ризиком виникнення побічних ефектів, тому при гострих інфекціях дихальних шляхів або при можливості вибору іншого лікарського засобу доктора воліють використовувати більш безпечні медикаменти.
Показання до застосування
Спектр лікувальної дії Еуфіліну досить великий. В інструкції із застосування в якості рекомендацій до його призначенням вказані патології серцево-судинної, сечовидільної, дихальної систем, захворювання, що протікають з симптомами гіпоксії, ішемії та різні порушення доставки кисню до тканин.
Серед хвороб, що супроводжуються нападами сухого або вологого кашлю, показаннями до прийому Еуфіліну є:
- Емфізема легких. Руйнування альвеолярного апарату призводить до утворення порожнин в паренхімі легень. Ці області вимикаються з процесу дихання, в результаті чого людина відчуває хронічне кисневе голодування. Використання Еуфіліну допомагає підтримати функціонування решти альвеол.
Бронхіальна астма - Хронічний обструктивний бронхіт. Постійний запальний процес призводить до патологічних змін бронхіального дерева, а доставка кисню ускладнюється обструкцією дихальних шляхів. Роздратування рецепторів слизової є причиною виникнення хронічного вологого кашлю. При цій патології прийом таблеток Еуфіліну допомагає прискорити відкашлювання мокроти, нормалізувати функцію дихання і полегшити стан хворого.
- Бронхіальна астма. З метою купірування астматичного статусу хворому вводять еуфілін для зняття бронхоспазму і відновлення прохідності дихальних шляхів в певному дозуванні. При важкому перебігу бронхіальної астми, в тому числі алергічного походження, людині призначають таблетки, які допомагають знизити частоту нападів і поліпшити тканинне дихання.
- Хвороба Пиквика. Дана патологія характеризується загальним збільшенням маси тіла і надмірним відкладенням жиру, який зосереджується навколо органів середостіння. Через великий обсяг жирової тканини діафрагма не в змозі забезпечити достатнє наповнення легенів повітрям, а хворий при будь-якому фізичному зусиллі страждає від нападів ядухи і кашлю. Використання Еуфіліну допомагає підтримувати функціональну активність дихальної системи.
- Хронічне «легеневе серце». Збільшення навантаження на правий шлуночок при хронічних захворюваннях органів дихання пов’язане з утрудненим кровотоком і гіпоксією тканин. Лікування еуфілін дозволяє компенсувати проблеми з доставкою кисню.
Легеневе серце
Еуфілін виступає в якості засобу надання екстреної допомоги або може бути призначений лікарем в схемі комбінованої терапії для тривалого лікування при серйозних порушеннях дихальної функції. Застосування ліки при мокрому або сухому кашлі, викликаному інфекційно-запальною реакцією, не рекомендується через велику кількість побічних ефектів і протипоказань.
Можливі протипоказання
Еуфілін при кашлі призначають з великою обережністю через значного списку обмежень. Протипоказаннями до прийому ліків є:
- Патології серцево-судинної системи з порушеннями серцевого ритму, синдромом підвищеного або зниженого артеріального тиску, зі схильністю до тромбозів і з ризиком крововиливів.
- Виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, гастрит, печінкова недостатність.
- Важкі захворювання нирок.
- Порушення функції щитовидної залози — гіпотиреоз або тиреотоксикоз.
- Епілепсія або неврологічні захворювання з судорожним синдромом.
- Наявність в анамнезі кровотеч, інфаркту, інсульту.
- Дитячий вік до 3 років.
- Вагітність і період грудного вигодовування.
Протипоказано поєднувати прийом препарату Еуфілін з введенням похідних теофіліну, глюкози, а також з продуктами з підвищеним вмістом ксантина — чай, кава. Великий перелік протипоказань звужує спектр застосування лікарського засобу, незважаючи на ефективність лікування.
Лікарський склад
Діючою речовиною препарату Еуфілін є амінофілін — похідний компонент теофіліну. Компонент входить в групу спазмолітичних засобів, з переважним впливом на периферичні гладкі м’язи судинної та дихальної систем. Залежно від форми випуску — таблетки або розчин — допоміжні компоненти представлені формотворними або консервують добавками.
Розчин для ін’єкцій Еуфілін
Форми випуску
Еуфілін випускається у вигляді таблеток з дозуванням 150 мг або в ампулах з розчином для ін’єкцій з концентрацією 2,4% і 24%. Рідку форму препарату застосовують також для заправки інгалятора, попередньо розвівши ліки водою для ін’єкцій або фізіологічним розчином.
Принцип дії
Потрапляючи в організм людини, діюча речовина препарату Еуфілін впливає на роботу органів травлення, дихання, судин. Принцип дії ліків полягає в розслабленні гладкої мускулатури, а також у блокуванні специфічних рецепторів, відповідальних за алергічну реакцію. При лікуванні захворювань, що супроводжуються утрудненням дихання, лікарський засіб застосовується для зняття бронхоспазму, стимуляції дихального центру, збільшення транспортної функції крові та з метою зниження гіпоксії. Максимальний ефект спостерігається при парентеральному введенні розчину, а при використанні таблеток від кашлю Еуфілін, результат помітний через 1-2 години.
Інструкція по застосуванню
Лікування кашлю препаратом Еуфілін у дорослих можливо за допомогою таблеток при хронічної патології, а для зняття гострих нападів бронхоспазму застосовують внутрішньовенні або внутрішньом’язові ін’єкції. Кратність прийому ліків всередину і схема постановки уколів визначаються лікарем з урахуванням поточного стану людини. У великих концентраціях Еуфілін токсичний, тому самолікування неприпустимо.
Препарат рідко призначають маленьким дітям, оскільки організм дитини може не впоратися з агресивним впливом діючої речовини. У ряді випадків можливе введення ретельно розрахованих доз Еуфіліну з метою екстреної допомоги новонародженим при відсутності альтернативних варіантів.
Оскільки патологія органів дихання зустрічається досить часто, то найбільш безпечним методом лікування є інгаляторнимі шлях введення препарату. Еуфілін для заправки небулайзера застосовують в концентрації 2,4%, при цьому порядок розведення для дорослої людини і малюка відрізняється. Точне дозування вкаже лікар, виписуючи рецепт на придбання ліків в аптеці.
Побічні реакції
Ризик виникнення побічних ефектів при лікуванні препаратом Еуфілін досить великий:
- Індивідуальна непереносимість діючої речовини або компонентів ліки супроводжується симптомами алергічної реакції.
- Небажані реакції з боку нервової системи проявляються у вигляді головного болю, безсоння, проблем з концентрацією уваги.
- Серцево-судинна система реагує перепадами артеріального тиску, порушенням серцевого ритму.
- Можливі диспепсичні розлади і ризик загострення хронічних захворювань органів травлення.
Серед описаних побічних ефектів зустрічаються також: перепади температури, припливи, зміна концентрації глюкози в крові. Призначення Еуфіліну у дорослих проводиться лікарем після ретельного вивчення анамнезу і поточного стану здоров’я. У дитячій практиці для лікування дитини педіатри рідко вдаються до використання цього препарату, віддаючи перевагу більш безпечним лікарських засобів.