Будь-яке оперативне втручання може привести до розвитку ускладнень. Пневмонія після операції є одним з поширених наслідків при маніпуляціях на органах грудної порожнини. Вона розвивається протягом відновного періоду і має ряд особливостей. Цей вид ускладнення може виникати і в разі хірургічних втручань на інших органах, починаючи від мозку, закінчуючи кишечником.
Пневмонія
Симптоми післяопераційної пневмонії
Клінічні прояви післяопераційної пневмонії найчастіше малоспеціфічни і вимагають ретельної диференціальної діагностики. У початковий період захворювання симптоматика може різнитися, залежно від місця і характеру операції, індивідуальних особливостей організму людини. Наприклад, у молодих пацієнтів захисні сили на піку, а значить, і проявляється ускладнення, як правило, в легкій формі. Але існує ряд важливих ознак, за якими досвідчений фахівець може відразу запідозрити розвиток патологічного запального процесу в легенях. Серед них найбільш значущими є такі симптоми:
Висока температура тіла
- підвищена температура тіла, яка явно не пов’язана з місцем втручання.
- утруднене дихання, задишка.
- скарги на болі в грудях переважно при вдиху, можливо і на видиху.
- кашель (за умови, що для проведеного втручання не характерна подібна реакція), виділення мокротиння.
для розпізнавання пневмонії, розвиток якої відбулося внаслідок операції, лікар може використовувати спеціально розроблені алгоритми для практикуючих медиків. Своєчасна діагностика вкрай важлива, так як в запущених випадках ускладнення може стати загрозою для життя пацієнта.
Можливі причини
Одним з важливих чинників, що сприяють розвитку запалення в легенях після операції, є застосування анестезії з ШВЛ — штучною вентиляцією легенів. При подібних маніпуляціях умовно патогенна флора практично стовідсотково потрапляє на слизову оболонку трахеї, можливо і її механічне пошкодження. Після чого дістатися до бронхів і легеневих альвеол патогенним організмам стає набагато простіше, враховуючи ослаблений стан організму хворого. При цьому інфекція може і не проникнути в нижні дихальні шляхи, для цього необхідна наявність певних умов.
На ймовірність розвитку пневмонії після операції впливає наступний ряд факторів:
Слабкий імунітет
- присутність у пацієнта в анамнезі хронічних захворювань дихальних шляхів.
- потрапляння в бронхіальне дерево крові, шлункового вмісту з подальшим застосуванням необхідних травмуючих заходів по їх видаленню.
- знижене стан імунного захисту.
- наявність серцевої недостатності.
- патології ендокринної системи і гіповітаміноз.
- тромбоемболічні ускладнення під час операції.
- інтенсивне зневоднення організму, гіпокаліємія.
До додаткових причин, що підвищує ризик розвитку пневмонії, відносяться:
- похилий вік.
- великий обсяг і тривалість (2 години і більше) операції .
- застосування терапії, яка може пригнічувати імунітет — цитостатики, глюкокортікостероі ди або променева терапія.
https://youtu.be/uTEglpZGe4o
Особам, яким і в післяопераційному періоді показана ШВЛ, необхідний постійний моніторинг можливого розвитку пневмонії. Це також стосується хворих, які перебувають у важкому стані і які зазнали трахеостомии — утворення соустя порожнини трахеї з навколишнім середовищем.
Діагностування
Після опитування хворого лікар приступає до обстеження за допомогою стетофонендоскопа, який при наявності післяопераційної пневмонії може дати вичерпну інформацію. Наявність хрипів, ознак ущільнення тканини легені — все це вказує на необхідність підключення додаткових методів обстеження як інструментальних, так і лабораторних.
При діагностиці пневмонії як ускладнення після операції проводяться такі заходи:
Рентгенографія грудної клітини
- У першу чергу призначається оглядова рентгенографія органів грудної порожнини. Вона може допомогти не тільки в постановці діагнозу, але і у відстеженні механізму розвитку патології в цьому конкретному випадку.
- Для оцінки стану хворого проводять забір крові на клінічний аналіз. Він дає інформацію про загальний стан організму: ступеня інтоксикації, запальної реакції та імунної відповіді. Важливими показниками є рівень лейкоцитів, лейкоцитарна формула і швидкість осідання еритроцитів.
- Для отримання додаткових даних може призначатися біохімічний аналіз крові на визначення підвищення рівня маркерів запалення: С-реактивного білка і фібриногену. але ці показники неспецифічні. Як перший, так і другий, може підвищуватися при будь-якому запальному процесі, наприклад, при апендициті або пієлонефриті.
- Далі для визначення найбільш ефективної терапії пневмонії важливим є встановлення конкретного виду збудника — мікроорганізму, що провокує запалення. Для цього в якості основного методу використовують бактеріологічне дослідження мокротиння. В окремих випадках проводять бронхоскопію з виділенням проб матеріалу безпосередньо з нижніх дихальних шляхів.
- При важкому стані або неясною картині може призначатися така методика, як ультразвукове дослідження плевральних порожнин.
Бактеріологічне дослідження мокротиння
Методи лікування
Прийом препаратів
Своєчасний грамотний і індивідуальний підбір схеми лікування — запорука перемоги над таким ускладненням, як пневмонія після операції. Основу тактики становить етіологічна терапія, спрямована на боротьбу зі збудником захворювання в конкретному випадку. З огляду на, що найчастіше післяопераційна пневмонія викликається бактеріями, ключовими препаратами є антибіотики. При підборі конкретного засобу враховується і тяжкість стану хворого, можливу наявність непереносимості до того чи іншого препарату.
Як правило, вибирається кілька антибіотиків. Найбільш часто призначаються наступні:
Капсули Азитроміцин
- макроліди — Азитроміцин, Кларитроміцин, еритроміцин.
- фторхінолони II-III покоління — Офлоксацин, Левофлоксацин.
- цефалоспорини — Цефтриаксон, Цефазолін, Цефалексин.
В разі важкого стану пацієнта показана сильнодіюча комбінована терапія (карбапенеми + цефалоспорини). При стафілококової пневмонії раціональним є призначення хворому пеніцилінів, в тому числі захищених (Амоксицилін + Клавуланова кислота).
У комплексній терапії цього післяопераційного ускладнення також використовуються:
- муколітики — вони нормалізують дихання і мають відхаркувальну ефектом.
- жарознижуючі — в разі стійкого підвищення температури тіла.
- внутрішньовенне введення глюкози, фізіологічних і сольових розчинів — в разі якщо хворий не в змозі приймати необхідну рідину і поживні речовини самостійно.
Всебічний підхід дозволяє домогтися успішного результату захворювання і запобігання розвитку негативних наслідків.
Фізіопроцедури і народні засоби
УВЧ-терапія
Крім лікарських засобів, важливим компонентом лікування пневмонії є фізіотерапія. Вона проводиться після затихання гострого запального процесу і може включати в себе різні методики: УВЧ, електрофорез, ультрафіолетове опромінення, різні аплікації, гірчичники.
При терапії післяопераційних ускладнень дозволено застосування методів народної медицини. Ефективні відвари з шипшини і липи, настої з алое і бруньок берези. Можуть бути корисні інгаляції на основі хрону, подорожника, меду. Однак при застосуванні даних методик, особливо якщо хвора дитина, важливо проконсультуватися з лікарем.
Профілактичні заходи і прогноз
Повне дотримання вказівок фахівця — важливий пункт профілактики післяопераційної пневмонії. Серед них основними є наступні рекомендації:
- дотримання призначеного режиму, в разі серйозних втручань на серці, органах грудної та черевної порожнини, мозку — це повний спокій.
- при необхідності регулярне проведення аспірації рідини з дихальних шляхів.
- постійна зміна пози хворого в ліжку (наскільки це можливо) для профілактики застійних явищ.
- точне дотримання призначеної дієти.
- введення в режим лікувальної гімнастики.
- поетапне відновлення активності пацієнта.
Профілактичним вправою, що перешкоджає розвитку ускладнення на легені після операції, вважається таке нехитре заняття, як надування кульки. Крім режимних заходів, застосовуються і спеціалізовані лікувальні заходи:
Вітамінотерапія
- вітамінотерапія.
- призначення порошку наперстянки людям похилого віку з метою поліпшення кровообігу.
- введення розчину глюкози з вітаміном с внутрішньовенно.
Серед продуктів, які допомагають зміцнити ослаблений організм, ключовими є молоко, компоти з сухофруктів і овочеве пюре, нежирні сорти м’яса і риби. Вони сприятливо впливають на діяльність стравоходу, шлунка і кишечника, забезпечують тіло поживними речовинами. Важливими в боротьбі з розвитком ускладнень є рясне пиття і дотримання режиму харчування. У разі важкого післяопераційного стану хворого дієтичні рекомендації визначаються в окремому порядку.
Саме по собі це ускладнення не проходить. Прогноз по відновленню після операції і ізлечіванію пневмонії сприятливий тільки при своєчасно розпочатої терапії.