Часто у відповідь на що розвивається запальний процес у верхніх дихальних шляхах з’являється слиз. Організм, намагаючись очиститися від дратівної секрету, запускає рефлекторну реакцію, і людина починає кашляти. Цей симптом найчастіше свідчить про наявність вірусної або бактеріальної інфекції. В останньому випадку основою терапії є протимікробні препарати, які пригнічують розвиток і зростання патогенних бактерій. Застосування медикаменту Азитроміцин при кашлі сприяє усуненню збудника, зняттю запалення і полегшення симптомів.
Показання
Медикамент Азитроміцин має бактеріостатичну дію, тобто блокує розмноження патогенів. При великій концентрації активного компонента спостерігається також бактерицидний ефект, що виражається в ліквідації шкідливих мікроорганізмів. Чутливість до препарату мають патогени:
Стафілококи
- Грампозитивні (стафілококи, стрептококи, бацили, клостридії).
- Грам, в тому числі аеробні мікроорганізми, яким для розвитку необхідний кисень (гемофільна паличка, легионелла, моракселла катараліс, пастерелл, гонокок, Боррель, хелікобактер пілорі, сальмонела та інші).
- Анаеробні, тобто розвиваються в безкисневому середовищі (клостридія перфрингенс, фузобактерии, превотелли, порфіромонади, мікоплазми, хламідії) .
Антибіотик призначають, коли з’являються ознаки бактеріальної інфекції — сухий, сильний, тривалий кашель, задишка, лихоманка, інтоксикація. Препарат Азитроміцин допомагає в терапії:
- Інфекційних недуг, що вражають нижні дихальні шляхи. Серед них — запальні захворювання легенів і бронхів — пневмонія і бронхіт в гострій і хронічній формі (в стадії загострення).
Фарингит - Хвороб верхніх дихальних шляхів, викликаних шкідливими бактеріями. Показаннями виступають запалення слизових оболонок придаткових носових пазух (синусит), глотки (фарингіт), піднебінних мигдалин (тонзиліт), в тому числі його гостра форма — ангіна.
- отит середнього вуха — інфекційного захворювання, що вражає відповідний відділ ЛОР -органам.
- Скарлатини. Заразна хвороба, що викликається стрептококом групи А, супроводжується лихоманкою, висипом і інтоксикацією.
- неускладненій уретриту, викликаного хламидией трахоматис. Захворювання викликається впливом патогена на стінки сечовипускального каналу і призводить до запальних процесів, що супроводжується нехарактерними виділеннями, болями, палінням і різями при сечовипусканні.
- Першої стадії бореліозу, передавачем якого виступає заражений кліщ (мігруючої еритеми). Захворювання характеризується появою на шкірі круглої почервонілий області, яка з часом розширюється і, при вчасно не проведене лікування, набуває затяжного перебігу, вражаючи серце, суглоби і нервову систему.
- цервіцітах, що виник унаслідок інфікування хламидией трахоматис, що протікає без ускладнень. Запальний недуга уражає слизову оболонку шийки матки.
- Інших шкірних інфекцій — вугрової хвороби середнього ступеня тяжкості, бешихи, що викликається стрептококом групи А. Препарат використовується при захворюваннях, що вражають поверхні шкірних покривів, викликаних стафілококом або стрептококом (імпетиго) , а також при виникає на тлі наявного дерматозу вторинному інфікуванні шкіри.
- Виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.
Стійкість до азитроміцину мають стафілокок, в тому числі золотистий і епідермальний , резистентний до пеніциліну і метициліну, ентерокок фекаліс і бактероїди фрагаліс, тому лікувати захворювання, викликані цими мікроорганізмами, препаратом на його основі немає сенсу.
ентерокок фекаліс
Протипоказання
Абсолютними протипоказаннями до прийому азитроміцину виступають чутливість до антибіотиків макролідний групи (в тому числі кетоліди), додатковим компонентів препарату, лактація, тяжкі заб олеванія нирок і печінки. Медикамент не можна застосовувати при вживанні ліків на основі алкалоїдів ерготаміну і дигідроерготаміну, що використовуються для лікування мігрені. Препарат в капсулах і таблетках протипоказаний при вазі тіла пацієнта 44 кг і менше, суспензія не застосовується для новонароджених масою до 5 кг.
Прийом препарату Азитроміцин дозволений з обережністю:
- при вагітності, в разі перевищення користі від застосування над можливими ризиками.
- у пацієнтів (особливо старшої вікової групи), схильних до патологій серцевої діяльності, що мають порушення водно-електролітного балансу, які отримують терапію антидепресантами, нейролептиками, антиаритмічними засобами.
- при хворобах нирок і печінки легкого та середнього ступеня тяжкості.
- при використанні разом з імунодепресантом циклоспорину, серцевим гликозидом Дигоксином, антикоагулянтом Варфіріном.
Склад препарату
Пігулка складається з азитроміцину дигідрату і додаткових компонентів, серед яких — кукурудзяний крохмаль, харчові добавки Е458, Е171, Е172, стабілізатори Е551, емульгатор Е572, макрогол, повідон, тальк. Допоміжні речовини капсул — желатин, целюлоза мікрокристалічна, натрієва сіль лаурілсерной кислоти, лактоза, добавки Е171 і Е572, повідон. Порошок для приготування суспензії містить крім азитроміцину додаткові компоненти у вигляді сахарози, підсолоджувача Е951, тринатрійфосфату, ароматизатора, стабілізатора Е415, добавок Е171, Е551, Е463.
Форма випуску
Препарат виготовляється в таблетках і капсулах, що містять 0,25 і 0,5 г азитроміцину, які упаковуються в блістери по 3, 6, 10 штук і полімерні банки по 10, 20, 30, 40, 50, 60, 100 штук. Медикамент випускається також у формі порошку для приготування суспензії, в 5 мл якої міститься 0,1 або 0,2 г азитроміцину. Препарат поміщається в пластмасові флакони по 100, 200 або 500 мг.
Інструкція по застосуванню
Як слід лікувати кашель препаратом Азитроміцин, вирішує лікар. Він же визначає тривалість прийому в залежності від виду інфекції, наявності супутніх недуг і віку пацієнта.
Азитроміцин
У разі пропуску, дозу препарату необхідно прийняти якомога швидше. Зазвичай при кашлі Азитроміцин пропивають протягом 3-7 днів. У нормі в цей час процес відкашлювання поліпшується, і симптом поступово проходить.
Якщо після прийому препарату Азитроміцин у людини посилився кашель, це говорить про те, що:
- при підборі дозування невірно враховані такі фактори, як вік, вага, тяжкість недуги і супутні захворювання.
- прийняття препарату проводилося з порушеннями, наприклад, з пропусками прийому.
- курс терапії антибіотиком не був закінчений.
- препарат підібраний неправильно — бактерії, що викликали захворювання, нечутливі до даного антибіотика.
Умови зберігання
препарат слід зберігати в темному сухому місці при температурному режимі від 15 до 25˚С. Готова суспензія вимагає приміщення в холодильник, відповідні умови — від 2 до 8˚С. Таблетована і порошкове форми медикаменту придатні протягом трьох років після виробництва, капсули — двох.
Побічні дії
Найбільш часто на тлі застосування препарату виникають такі негативні реакції, як нудота, блювота, болю в животі, метеоризм, пронос. Рідше спостерігаються:
Сонливість
- внутрішньопечінковий холестаз, зумовлений порушенням відтоку жовчі.
- завищені показники печінковихтрансаміназ.
- напіврідкий баріться стілець.
- запаморочення, сонливість, втомлюваність, головний біль.
- молочниця.
- зменшення концентрації бікарбонатів і лімфоцитів в крові.
- підвищення чутливості шкіри і слизових до ультрафіолету.
- нефрит — запальне захворювання нирок.
- порушення зору.
- висипання, свербіж, набряк Квінке, кропив’янка.
Азитроміцин — рецептурний антибіотик широкого спектру, який прибирає кашель за рахунок придушення збудника захворювання — шкідливих бактерій, що викликають запальні процеси в дихальних шляхах. Дозування і тривалість прийому препарату визначаються фахівцем. Якщо кашель посилюється, це говорить про неправильному підборі антибіотика, його дози або про порушення схеми прийому медикаменту.