Дексаметазон — препарат гормону кори надниркових залоз, що отримується синтетичним шляхом. Є одним з представників групи глюкокортикостероїдів. Дексаметазон входить в список життєво необхідних і найважливіших лікарських препаратів, надає тривалий системну дію.
дексаметазон в ампулах
Володіє наступними ефектами впливу на організм:
- протиалергічну дію препарату опосередковано пригніченням вивільнення медіатора алергії — гістаміну. ​​
- протизапальну — проявляється за рахунок порушення утворення арахідонової кислоти, яка є субстратом для синтезу прозапальних простагландинів.
- протишокову — обумовлено зниженням синтезу фактора активації тромбоцитів.
- імунодепресивну дію є сумою реакцій. Придушення системи комплементу, зниження вироблення імуноглобулінів, зменшення кількості Т- і В-лімфоцитів.
Фармакокінетика
Найвищу концентрацію препарату в сироватці крові при внутрішньовенному введенні спостерігають через 5 хвилин і через 60 хвилин при внутрішньом’язової ін’єкції. Зв’язується з білками крові на 77 відсотків. Проникає через гістогематичні бар’єри. Біотрансформація дексаметазону відбувається в печінці. Виведення з організму здійснюється нирками. Лікувальний ефект тривалий і залежить від способу введення.
Показання до прийому
Показання до застосування:
- замісна гормональна терапія при абсолютній і відносній недостатності ( аддисонова хвороба, хірургічне видалення обох надниркових залоз, синдром відміни лікування глюкокортикоїдами).
- шокові стани різного походження (великий опік, важкі токсичні стани, реакції гіперчутливості по типу анафілаксії, травматичні ушкодження, кардіогенний шок).
бронхоспазм - тиреотоксичний криз.
- гострий приступ бронхоспазму, астматичний статус.
- інтракраніальний набряк внаслідок пухлини.
Обмеження
При нетривалому застосуванні по «життєвим» показаннями єдиною перешкодою є тільки реакція гіперчутливості до речовин, які входять до складу препарату.
Обмежує застосування препарату наявність в анамнезі у пацієнта таких станів:
- туб еркулез.
- вірусні інфекції шкіри і очей.
- системні інфекції бактеріальної, грибкової, вірусної етіології.
- цукровий діабет першого і другого типів.
- гіпертонічна хвороба.
- артрити.
Туберкульоз - системний остеопороз.
- психічні розлади.
- глаукома в анамнезі.
- гнійні інфекції слизових оболонок.
- захворювання шлунка і кишечника.
- стану імунодефіциту.
- вакцинація.
Застосування при вагітності та грудному вигодовуванні
Застосування при вагітності
Дексаметазон здатний долати бар’єр плаценти, при цьому досягається висока концентрація діючої речовини в організмі плода. Застосування препарату в 1 триместрі вагітності здійснюють під наглядом лікаря за суворими показаннями. При цьому можливе негативний вплив на плід, що розвивається не повинно бути вище, ніж терапевтичний ефект, який чинить на матір. Тривале застосування в період вагітності може бути причиною гноблення процесів внутрішньоутробного розвитку і росту дитини. Використання препарату в термін 28-40 тижнів вагітності може викликати недорозвинення кори надниркових залоз, що веде до виникнення хвороби Аддісона.
На час лікування жінка повинна припинити годування дитини груддю, у зв’язку з тим, що препарат долає гістогематичні бар’єри і виявляється в молоці матері.
https://youtu.be/nv4NzNxcKxs
Механізм дії
Препарат проникає через мембрани клітин-мішеней. Потрапляючи в цитозоль клітини, зв’язується з внутрішньоклітинними рецепторами і утворює гормон-рецепторний конгломерат. Далі він проникає через ядерну мембрану і в ядрі, зв’язуючись з ДНК, активує або пригнічує синтез певних білків.
Склад препарату
Основною діючою речовиною ін’єкційних і таблетованих форм препарату є дексаметазону натрію фосфат .
Форми випуску
Таблетки Дексаметазон
Дексаметазон в ампулах для внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення: в 1 мл 4 мг дексаметазону фосфату. Ампули по 1 або 2 мл в картонній коробці.
Таблетовані форми перорального застосування. Таблетки 4 мг, 8 мг, 10 мг, 15 мг по 30 або 100 таблеток в упаковці.
Еліксир для перорального прийому: 100 мл у флаконі (5 мл = 500 мкг).
Інструкція по застосуванню
Дозування препарату здійснюється строго індивідуально лікуючим лікарем з урахуванням чутливості до ліків. Вона пропорційна тяжкості стану хворого. Також на дозу впливають свідчення і відповідна реакція організму пацієнта на проведене лікування. Внутрішньовенне введення препарату здійснюється струменево або за допомогою систем для крапельного вливання. Інфузійний розчин виготовляється шляхом розведення дексаметазону в 5% глюкози або 0,9% NaCL.
Інфузійна терапія
Лікування починають з мінімальної дози, яка надає терапевтичну дію, і проводять його мінімальним за тривалістю курсом. Добову дозу вводять в 1 прийом о 8 годині ранку. Це пов’язано з активністю певних систем організму протягом доби: в першій половині дня, особливо в ранкові години, проявляє максимальну активність пучкова зона кори надниркових залоз. Внаслідок цього при введенні добової дози дексаметазону спостерігається найменша ймовірність гноблення кори надниркових залоз. Поступово знижують дозу препарату, що вводиться до повного його скасування.
Дексаметазон не призначений для проведення інгаляцій за допомогою небулайзера.
Побічні реакції від прийому
Можлива алергія на компоненти препарату, яка проявляється висипаннями на шкірі і сильним свербінням. Існує небезпека розвитку стероїдного діабету, синдрому Іценко-Кушинга. Препарат підвищує втрату організмом іонів калію і кальцію. Проявом негативного впливу на нервову систему можуть служити:
Головний біль
- галюцинації.
- головний біль.
- необгрунтоване занепокоєння.
- дезорієнтація.
- затьмарення свідомості.
- депресивні стани.
Імунодепресивна дію препарату підвищує можливість виникнення інфекцій, викликаних грибами, бактеріями, вірусами. Можливий розвиток аритмій і уражень частоти серцевих скорочень. Розлад системи травлення характеризується нудотою, блювотою, можливістю розвитку гормонозалежної виразки шлунка. У дітей викликає зниження темпів зростання і процесів формування зрілої кісткової тканини.
Дексаметазон несумісний з іншими лікарськими засобами по фармакологічній характеристиці. При призначенні дексаметазону пацієнтам зі зниженим імунітетом необхідно додатково призначення антибіотиків з метою профілактики розвитку бактеріальних інфекцій. Під час лікування потрібна консультація офтальмолога. Призначають дієту з великою кількістю білків і підвищеним вмістом іонів калію. Додатково рекомендують знизити рівень споживання кухонної солі. Внаслідок впливу на нервову систему необхідно обмежити види діяльності з підвищеною небезпекою, що вимагають високої концентрації уваги. Такі, як управління автомобільним транспортом і складними механізмами на виробництві.
Відпустка лікарського засобу здійснюється тільки за рецептом лікаря.