Традиційно найбільш поширеним інфекційно-запальним захворюванням верхніх дихальних шляхів є бронхіт. Лабораторні аналізи при бронхіті грають принципово важливу роль. Вони дають більш точну інформацію про стан здоров’я і дозволяють встановити активність запального процесу, а також виключити можливі ускладнення. Запущені форми захворювання здатні привести до тяжких ускладнень з боку всіх органів і систем організму. Тому своєчасна діагностика і правильно підібране лікування підвищують відсоток одужання.
Показання до призначення
Поява ознак будь-якого запального захворювання дихальної системи є вагомою підставою для проведення всього комплексу обстежень, включаючи аналізи. На ранніх стадіях саме вони допомагають диференціювати бронхіт від більш важких захворювань — пневмонії, туберкульозу.
Напрямок на здачу аналізів лікар може виписати при тривалому кашлі, хрипах, болі в грудях і деяких інших показаннях
Основні показання такі:
- тривалий бронхіальний кашель: в перші 4-5 днів він може бути сухою, далі — вологий.
- мокрота: при сухому бронхіті вона, як правило, відсутня. при вологому — має в’язку структуру, зелений колір.
- задишка і біль в грудній клітці.
- підвищення температури.
- наявність хрипів, чутних на відстані.
- додаткові простудні явища у вигляді риніту, ангіни.
- виражений астеновегетативний синдром: слабкість, млявість, головний біль, зниження працездатності.
Лабораторні аналізи допомагають встановити не тільки характер захворювання, а й його безпосередню причину.
Аналізи
Відповідно до протоколу лікування пульмонологічних хворих, проводиться наступний комплекс лабораторних обстежень:
Виявити запалення бронхів можна за результатами загального аналізу крові
- загальний аналіз крові (капілярна).
- біохімічний аналіз крові (венозна).
- паркан мокротиння для визначення стійкості до антибактеріальних препаратів.
- газовий склад крові (пункція артерії).
В деяких випадках проводяться серологічний аналіз крові для виявлення циркуляції і антитіл до конкретного захворювання.
Здача аналізів не вимагає від пацієнта спеціальної підготовки, проте необхідно дотримуватися наступних правил для отримання більш точного результату:
- За добу до передбачуваного обстеження уникати фізичних навантажень і емоційного перенапруження.
- виключити прийом їжі перед походом в лабораторію (кров здається натщесерце).
- За 12 годин до аналізів не вживати жирну, смажену, гостру їжу, каву, виключити куріння і спиртні напої. Можна тільки пити негазовану воду.
- Обмежити прийом деяких медикаментів (після консультації з лікарем).
- Відмовитися за добу від гормональних контрацептивів, антибіотиків.
- Перед здаванням мокротиння ретельно почистити зуби, прополоскати рот. Після цього зібрати мокротиння в виключно стерильний контейнер.
https://youtu.be/dvWx6T-UPV0
Однак бувають невідкладні ситуації, коли дотримання даних умов не представляється можливим. У таких випадках кров і мокрота можуть братися відразу ж при зверненні пацієнта по медичну допомогу.
Все показники лабораторного дослідження крові розрізняються залежно від віку хворого, типу і стадії захворювання.
Гострий бронхіт
Показники загального аналізу крові при бронхіті, особливо при гострій його формі, змінюються. В першу чергу, швидкість осідання еритроцитів і лейкоцитарна формула. Ступінь зміни показників допомагає лікареві визначити природу запального процесу:
Вірусний бронхіт можна визначити по помірного підвищення лейкоцитів в крові
- при вірусне походження — помірне підвищення лейкоцитів за рахунок лімфоцитів, ШОЕ залишається в межах норми або злегка підвищений.
- при бактеріальному — абсолютне збільшення лейкоцитів за рахунок паличкоядерних нейтрофілів, висока ШОЕ.
- при алергічної природі бронхіту — загальні лейкоцити залишаються в межах норми, еозинофілія, незначне підвищення ШОЕ.
Треба враховувати, що при всіх зазначених формах захворювання в період розпалу клінічної картини можуть змінюватися показники гемоглобіну та еритроцитів, що вказує на розвиток виражених гіпоксичних явищ і кисневе голодування клітин.
Аналіз мокротиння дає більш точну інформацію про збудника захворювання і допомагає підібрати необхідний антибактеріальний препарат для лікування. Залежно від природи бронхіту мокротиння буває слизової, гнійної, слизисто-гнійної. При вірусному бронхіті спостерігається збільшення числа макрофагів, клітин епітелію, лейкоцитів, РНК збудника. Бактеріальна мокрота містить волокна ДНК збудника, мукополісахариди, спіралі Куршмана, забарвлення жовте або зелена.
Хронічний бронхіт
При хронічному бронхіті в стадії ремісії змін в результатах аналізу крові практично немає
Діагностика хронічного бронхіту представляє невеликі труднощі для клініцистів. Це пов’язано з тим, що клінічна картина проявляється чергуванням двох стадій: ремісії і загострення. Зміни в крові носять не такий виражений характер, як при гострій формі. При ремісії показники крові спокійні, змін немає, мокрота слизового характеру. Ближче до розвитку вираженої клінічної картини колір мокротиння змінюється, вона набуває неприємного запаху, стає в’язкою, іноді з кров’яними прожилками. У крові спостерігається зсув лейкоцитарної формули вліво, збільшується ШОЕ (у чоловіків — більше 10 мм / год, у жінок — більше 15 мм / год). Якщо у пацієнта діагностується хронічний бронхіт, то він в обов’язковому порядку повинен здавати весь комплекс аналізів не рідше, ніж раз на рік.
Обструктивний бронхіт
Обструктивний бронхіт відрізняється від попередніх наявністю в клінічному аналізі крові високого рівня клітин червоної крові — еритроцитів. Також підвищується гемоглобін. Ці підвищення носять компенсаторний характер виникає гіпоксії, пов’язаної з порушенням вентиляційної функції легень. Тільки при цій формі хвороби лікарі можуть призначити дослідження газового складу крові, здатне відрізнити обструктивний бронхіт від астматичного статусу. Це досить неприємна процедура, оскільки кров береться з підключичної артерії і це, відповідно, вимагає від лаборанта спеціальних навичок. При обструкції зменшується вміст кисню в крові, спостерігається підвищення продуктів розпаду вуглекислого газу, парціальний тиск досягає свого мінімуму.
При будь-якій формі запалення в аналізах крові з’являється C-реактивний білок
Біохімічний аналіз крові при кожній із форм бронхіту характеризується порушенням співвідношення альбумінів / глобулінів на користь останніх. У крові з’являється неспецифічний маркер запалення — С-реактивний білок.
У дітей беруться такі ж аналізи, як і у дорослих. Однак слід пам’ятати про різні референтних значеннях показників крові у немовлят, однорічних немовлят і підлітків. Як приклад, в одному випадку результат буде свідчити про запалення, в іншому — буде нормою. Це пов’язано з активним зростанням дитячого організму і становленням кровоносної системи. Також виділені значення норми окремо для дівчаток і хлопчиків (у перших, як правило, показники вище). Основним в цій віковій категорії пацієнтів є ретельний аналіз чутливості збудника до антибіотика, оскільки необгрунтоване призначення подібних препаратів дітям несе шкоду здоров’ю.
Результати лабораторних аналізів можна отримати швидко, вони несуть високу інформативність, особливо значимі, коли захворювання швидко прогресує . Розшифровка результатів виконується виключно лікарем. Їх здачею не варто нехтувати. Аналізи допомагають лікареві вибрати відповідне лікування, що приводить до гарній динаміці захворювання і сприятливому прогнозу.
https://youtu.be/AN3SjD4Udb4