Частий бронхіт у дитини — це досить поширене явище, при якому малюк переносить від 3 до 7 епізодів запалення бронхів за рік. У періоди між загостреннями самопочуття у дітей задовільний, проте у деяких може зберігатися залишковий рідкісний кашель. Для виявлення факторів, що сприяють розвитку даної патології, потрібна кваліфікована консультація педіатра і проходження ряду інструментальних і лабораторних досліджень.
Основні причини
Перше, на що необхідно звернути увагу при з’ясуванні причин рецидивуючого бронхіту у малюка — це стан імунної системи, так як в більшості випадків саме цей фактор є головним. При ослабленні захисних сил організму інфекційний процес може виникнути навіть при попаданні такого збудника, який в нормі не привів би до розвитку захворювання.
До того, що дитина часто хворіє бронхітом, крім зниженої реактивності організму, можуть призвести такі причини і фактори:
Вживання в їжу алергенів — одна з можливих причин рецидивуючого бронхіту у дітей
- алергічні реакції (крім бронхіту, у дитини можуть бути атопічний дерматит, полінози, кропив’янка, харчові алергії).
- інфекційні агенти (різні бактерії, віруси, грибки).
- пасивне куріння (не до кінця сформована у дітей місцева захист слизової оболонки дихальної системи не може ефективно утилізувати токсичні і подразнюючі речовини, що потрапляють в легені при періодичному вдиханні сигаретного диму).
- вроджені аномалії розвитку бронхіального дерева (легенева форма муковісцидозу, дисплазія), при яких порушується нормальний дренаж бронх ів, і створюються сприятливі умови для розвитку патологічної мікрофлори.
- порушення мікроклімату в приміщенні, де постійно перебуває дитина (надмірне тривале пересушування слизових оболонок верхніх дихальних шляхів через занадто сухого повітря).
Діагностика
Для постановки діагнозу «рецидивний бронхіт» лікар-педіатр повинен вивчити і комплексно оцінити такі дані:
Аускультація дихальної системи у дитини
- скарги хворого, особливості клінічної картини і перебігу захворювання.
- анамнез життя дитини і найближчих родичів (чи є родичі, які хворіли на бронхіальну астму, частими алергіями або мали вроджені дефекти клітинного або гуморального імунітету).
- дані , отримані доктором під час об’єктивного дослідження (огляду, пальпації, перкусії та аускультації).
З методів додаткового обстеження при бронхіті призначаються наступні інструментально-лабораторні методи дослі джень:
- загальний і біохімічний аналіз крові.
- рентгенологічне дослідження (найбільш інформативна оглядова рентгенограма органів грудної порожнини).
- бактеріологічне та вірусологічне дослідження мокротиння.
- спирометрия (дозволяє оцінити об’ємні і швидкісні параметри зовнішнього дихання).
Зміни в загальному аналізі крові при бронхіті можуть значно варіюватися і в основному залежать від етіології патологічного процесу.
https://youtu.be/AN3SjD4Udb4
При запаленні бронхів, викликаному бактеріальними збудниками, будуть спостерігатися нейтрофільоз (збільшення кількості нейтрофільних клітин в периферійній крові), зсув лейкоцитарної формули вліво (свідчить про передчасне виході незрілих форм лейкоцитів з кісткового мозку), збільшення швидкості осідання лейкоцитів. Однак варто пам’ятати, що ці зміни не є патогномонічними саме для захворювань дихальної системи, а можуть свідчити про запальний процес в іншому органі.
При вірусної інфекції в аналізі крові буде лейкопенія (зменшення лейкоцитів) і лімфоцитоз (велика кількість лімфоцитів). Про алергічної природі процесу буде свідчити збільшення кількості еозинофілів.
Рентген грудної клітини проводиться з метою виключення інших захворювань
При проведенні рентгенографічних досліджень зазвичай не виявляється ніяких специфічних змін, які вказують на бронхіт (може визначатися невелике посилення легеневого малюнка) . Рентген проводиться для виключення інших більш грізних захворювань (пневмонії, пухлинних процесів, абсцесу), які можуть клінічно бути схожими з бронхітом.
Якщо в клініці бронхіту у дитини є виражений обструктивний компонент, то лікар може порахувати потрібним призначення спірометрії для оцінки функції зовнішнього дихання.
Методи терапії
Важкі і ускладнені форми рецидивуючого бронхіту повинні лікуватися в умовах терапевтичного або пульмонологічного стаціонару під постійним контролем медичного персоналу. В інших випадках терапія призначається амбулаторно (пацієнт знаходиться вдома, але періодично приходить на консультації до лікаря). Винятки становлять діти до 2,5 років. Лікування бронхіту у цієї вікової групи проводиться тільки в умовах лікувального закладу незалежно від тяжкості захворювання.
Як етіологічної терапії (що впливає на причину захворювання) виступають антибактеріальні, противірусні та протигрибкові препарати.
Муколітичні препарати при бронхіті у дітей
Також в схему лікування в обов’язковому порядку входять муколітичні препарати, які поліпшують реологічні властивості мокротиння, слизу і патологічного ексудату і сприяють активному откашливанию (сухий кашель переходить в продуктивний). Особливо ефективно введення муколитиков через спеціальні інгалятори і небулайзери (полегшується доставка діючої речовини в патологічний осередок).
Дезинтоксикационная терапія (рясне тепле лужне пиття) допоможе впоратися з явищами інтоксикації (головний біль, загальне нездужання, підвищена стомлюваність, болі в м’язах).
Для поліпшення реактивності і опірності організму призначаються препарати, які надають стимулюючу дію на імунітет. Дітям рекомендується застосування імуностимуляторів рослинного походження (алое вера, ехінацея, елеутерокок) з огляду на більшій безпеці таких препаратів для організму, що росте.
В якості доповнення до основного медикаментозному лікуванню раціонально призначення різних фізіотерапевтичних процедур. Масаж (після спеціального навчання може проводитися батьками в домашніх умовах) в поєднанні з ароматерапією дозволяє домогтися більш ефективного відходження мокроти і поліпшити самопочуття хворого при бронхіті.
Ускладнення
Найчастіше ускладнюються важкі типи рецидивуючого бронхіту. При легкому і середньотяжкому перебігу ускладнення виникають вкрай рідко.
бронхоектазію
Найпоширеніші ускладнення частого бронхіту:
- бронхопневмонія (запалення легенів).
- перехід бронхіту в хронічну обструктивну хворобу легенів.
- бронхіальна астма.
- освіту бронхоектазів (мішечкуваті розширень бронхів).
- розвиток легеневої гіпертензії через редукції легеневого русла внаслідок хронічного запального процесу.
Рецидивирующий бронхіт — це захворювання, яке найчастіше свідчить про недостатність функції імунної системи дитячого організму. Рання діагностика і своєчасне призначення адекватної терапії дозволяють добитися збільшення часу ремісії і запобігти появі ускладнень.