Проба Реберга в сучасній медичній інтерпретації являє собою геморінальний тест, що використовується у специфічній диференціальної діагностики тканинного і функціонального ураження нирок. Коли його призначають? Як правильно здавати аналіз сечі на пробу Реберга? Чи необхідна підготовка до дослідження? Про це та багато іншого ви прочитаєте в нашій статті.
Що таке проба Реберга?
Проба Реберга в сучасній медичній інтерпретації є індикатором швидкості клубочкової фільтрації, яка вираховується за кліренсом ендогенного креатиніну. Дана вузьконаправлена методика дозволяє якісно і кількісно оцінити видільну здатність нирок, виявляючи швидкість фільтрації і канальцевої реабсорбції на тлі кліренсу креатиніну ендогенного типу в сечі і крові.
Базові принципи проби Реберга були запропоновані і ще на стику 19-го і 20-го століття відомим датським фізіологом. Однак у реальному медичній практиці лікарі цього тимчасового періоду зіткнулися з низкою труднощів, що не дозволило широко застосовувати пробу в клінічній діагностиці проблем з нирками.
Майже через 40 років не менш відомий радянський терапевт удосконалив методику, а також спростив її , виключивши необхідність внутрішньовенного введення креатиніну і замінивши один з параметрів формули розрахунку значенням власного ендогенного людського аналога, який є практично постійною величиною і не піддається істотним коливанням в плазмі крові людини.
у сучасній інтерпретації проба Реберга здійснюється шляхом точного визначення ШКФ, а також канальцевої реабсорбції нирки.
Швидкість клубочкової фільтрації вимірюється в мілілітрах за хвилину, а канальцева реабсорбаціі нирки — у відсотках. Основним об’єктом вивчення є кліренс ендогенного креатиніну в сечі і крові з урахуванням обсягу виділеної рідини за одиницю часу.
Показання до проведення дослідження
Аналіз сечі по Реберг призначається вузькопрофільними фахівцями- нефрологами в рамках діагностики ряду проблем з нирками:
- Недостатність органу з виявленням її стадії, швидкості прогресування і загальної течії. Являє собою синдром порушення основних функцій нирок, який призводить комплексному розладу азотистого, електролітного, водного та інших видів обміну в організмі.
- Нефропатія діабетичного типу. Є комплексом поразки канальців, клубочків, артеріол і артерій нирок, що виникають на тлі серйозного порушення метаболізму ліпідів і вуглеводів в паренхімі органу.
- Гострий, вторинний або хронічний громелуронефріт. Поразка клубочків нирок, яке супроводжується нефрітіческім синдромом, гематурією, протеїнурії та іншими проблемами.
- Комплексний нефротичнийсиндром. Системне ураження клубочків апарату органу з формуванням масивної протеїнурії, генералізованими набряками, гіперліпідемією, гіпопротеїнемією і іншими патологіями.
- Пієлонефрит. Запальний процес в канальцевої системі нирок з ураженням паренхіми, чашок і миски органу переважно бактеріальними агентами.
- Інші патології тканин органу.
Підготовка до здачі біоматеріалу
При проведенні проби у пацієнта забирають на аналіз зразки сечі. Для отримання достовірного і правильного результату необхідно дотримуватися ряду рекомендацій по попередній підготовці. Основні дії включають в себе наступні пункти:
- Режим харчування. За три доби до передбачуваної дати проведення дослідження необхідно відмовитися від вживання гострої і жирної їжі, включаючи м’ясну продукцію, важкі овочі, важко перетравлюються шлунком, окремі каші, екзотичні фрукти, здобу, солодощі, соуси, маринади, агресивні спеції, фастфуд. Є необхідно малими порціями до 6-ти рази в день, готувати на пару, варінням або ж запіканням. Калорійність добового раціону обмежується до необхідного мінімуму. Крім цього повністю виключаються будь-які види алкоголю, а також чай і кава. За 12 годин до забору біоматеріалів необхідно вживати тільки воду.
- Звички і добові ритми. Протягом 2-х діб перед проведенням процедури потрібно відмовитися від важких і середніх фізичних навантажень. Крім цього за 10 годин до здачі аналізу бажано не палити.
- Препарати. На час проведення підготовчих заходів необхідно відмовитися від вживання будь-яких лікарських засобів, які можуть впливати на параметри крові і сечі. Якщо зробити це з об’єктивних причин неможливо, то перед здачею біоматеріалів бажано повідомити всі обставини прийому лікарських засобів діагноста із зазначенням діючої речовини, дозування, а також схеми прийому.
Як відбувається здача аналізу?
Якщо процедура запиту забору крові на тест по Реберг здійснюється відповідно до стандартних заходів, що проводяться в рамках взяття біоматеріалу на біохімічний та загальний аналіз плазми, в контексті дослідження сечі все не так просто .
в даному випадку важливою умовою успішності дослідження в цілому є максимально строгий облік часу, протягом якого відбувається збір біоматеріалу. Збирати сечу на пробу Реберга можна трьома способами:
- Спрощений. Урина збирається у вигляді двогодинної порції, в кожній з яких використовують хвилинний діурез і кількість концентраціїкреатиніну, після чого аналізує два отриманих показника швидкості.
- Класичний. Середнє значення визначається в добовій кількості зібраної сечі. Цей метод є більш інформативним, але менш зручним.
- Альтернативний. Застосовується досить рідко переважно в наукових цілях. Біоматеріал збирається в 2-х подвійних порціях окремо за денною та нічною проміжок часу. Перший період «стартує» з 8-ми до 20-ти годин, а другий відповідно — з 20-ї години вечора до 8-ї години ранку.
Незалежно від варіанту збору сечі , кров у пацієнта при необхідності додаткового моніторингу беруть з вени одноразово вранці натще, оскільки рівень креатиніну в плазмі протягом доби практично не змінюється.
Норма значень проби Реберга в залежності від віку
Швидкість клубочкової фільтрації підраховується за допомогою комплексної формули, куди включаються кілька показників. Зокрема це концентрація креатиніну в сечі і плазмі, час збору в хвилинах і кількісний обсяг сечі за заданий час. Крім цього дані коригується виходячи з статевих і вікових особливостей конкретного пацієнта. Основні одиниці виміру — мілілітри за хвилину. Нормальні показники проби Реберга:
Вік, років Швидкість клубочкової фільтрації, мл / хв Чоловіки Жінки Менше 1 65-100 65-100 Від 1-го до 30-ти 88-146 81-134 Від 30-ти до 40 а 82-140 75-128 Від 40-а до 50-ти 75-133 69-122 Від 50-ти до 60-ти 68-126 64-116 Від 60-ти до 70-ти 61-120 58-110 Більш 70-ти 55-113 52-105
Слід розуміти, що наведені норми є відносними і можуть залежати від цілого ряду чинників, як ендогенних, так і екзогенних.
Причини відхилення від нормальних показників
Відхилення від загальноприйнятих норм з аналізу може вказувати на існування цілого ряду різних патологій нирок. Слід розуміти, що на підставі одного лише геморінального тесту неможливо поставити остаточний діагноз. Тільки комплексні інструментальні та лабораторні дослідження, а також їх правильна диференційна діагностика дозволить прийняти профільного фахівця адекватне рішення і розробити індивідуальну схему терапії з урахуванням всіх факторів.
До зовні не патологічним причин підвищення швидкості клубочкової фільтрації відносять:
- Вагітність, як фізіологічний процес.
- Вживання продуктів з великим вмістом білка.
- інтенсивні фізичні навантаження перед здачею тесту.
- Комплексні опіки, що займають не менше 10 відсотків поверхні шкірних покривів людини.
Зовнішні негативні чинники зниження показників тесту, що не належать до класичних патологій нирок, переважно пов’язані з вживанням різних медичних препаратів, комплексним нефротоксичною вторинним впливом ряду захворювань, а також регулярним прийомом наркотичної продукції.
Можливі патології, що викликають відхилення від норм в бік збільшення:
- Артеріальна гіпертензія.
- Нефротичний синдром.
- Цукровий діабет.
Типові захворювання, негативні стану та синдроми, що викликають зниження рівня швидкості клубочковоїфільтрації:
- Ниркова недостатність в будь-якій стадії, від помірного зниження функції до повної декомпенсації.
- Нефросклероз і гломерулонефрит.
- Нецукровий тип діабету.
- Системна серцево-судинна недостатність, що викликає вторинне порушення кровообігу в нирках.
- Мієлома.
- Гіпофункція кори надниркових залоз.
- Цистиноз.
- малярія.
- Еклампсія.
Все вищесказане можна з упевненістю стверджувати, що проба Реберга є досить точним інформативним специфічним аналізом щодо функціональних можливостей нирок.
Однак правильна інтерпретація аналізу сечі по Реберг можлива лише профільним фахівцям на підставі інших результатів лабораторних досліджень, інструментальних методик та інших необхідних заходів, що дозволяють в розрізі правильного диференціального аналізи поставити пацієнту адекватний діагноз і призначити відповідне лікування.