Як не падати духом, коли живеш одна з найстаршою мамою

Як не падати духом, коли живеш одна з найстаршою мамою? Про це, як ніхто інший, знає героїня нашої сьогоднішньої статті, Олена Добриніна. І не просто статті, а реальної історії з життя про те, як самотня пенсіонерка піклується про старенькій мамі і зберігає життєлюбність, незважаючи ні на що.

Самотня пенсіонерка

Як -то дивно склалося життя. Ось оглядаюся назад і не розумію, куди час втекло … Тиждень тому мені стукнуло 56, а замість святкового настрою така туга накотилася …

І в гості покликати нікого: ні друзів, ні родичів. Одна тільки матуся залишилася, ось і живемо вдвох, підтримуємо один одного. А як і її не стане, не уявляю, що робити буду … Старенька вона у мене зовсім. Їй вже далеко за 80. Але тримається молодцем. Хоч здоров’я з роками не додається, але все ще може потихеньку у дворик вийти сама, і то добре.

Сама я на пенсію ще 5 років тому вийшла. А все одно працюю, інакше ні на що не вистачало б коштів. А держдопомогу оформити не виходить, якихось документів їм не вистачає постійно. Весь час за додатковими довідками відсилають. Ось і доводиться гарувати до останнього.

Як налинуть часом думки про те, на що молоді роки витратила, так серце від смутку і стиснеться … Але я не сумую. Живу заради матусі, радію, що вона зі мною. Зрештою, якщо подумати, то не така вже й тяжка наша судьбінушка.

У деяких геть ні житла, ні рідні зовсім, ні грошей. А ми потихеньку живемо, розмірено, спокійно. Вечорами в’язати сідаємо і передачі улюблені дивимося по телевізору. У вихідні буває влаштовуємо посиденьки з сусідами, якщо ті не зайняті, слухаємо, чого в світі діється. Одні розкажуть, як Катькин син за кордон умотал, інші — як Маруськіна племінниця заміж вискочила. А я слухаю і ніби сама все це проживаю. Так враженнями і насичуюся.

Ясна річ, що то і діти не свої, і життя чужа. Але толку весь час сумувати про незроблене і витрачений? Живу, як можеться. Радію, коли у інших життя краще складається. Богу молюся і дякую, що хоч скільки б бід на нас з мамою ні впало за все року, а він нас не покидає …

Істинний приклад життєлюбства! Як думаєш, а зміг би ти зберігати спокій в такій непростій ситуації, як наша героїня?