Спостерігаю таку картину на дитячому майданчику: молодий татусь вигулює свого сина, якому року 4. Тут до дрібного підходить кішка, і він недовго думаючи фігачіт її з усієї сили, бідну тварину тут же ретирується.
Батько підходить до свого чада, не кричить, не сварить, а сідає перед ним навпочіпки і спокійно каже:
— Так.
— сильний?
— Так.
— Такий великий і сильний, що можеш вдарити маленьку слабку кішечку?
— …
— Ось я більше і сильніше, але знаєш, чому не б’ю тебе?
Тому що сила потрібна для того, щоб захищати тих, хто слабший, зрозумів? А не для того, щоб бити маленьких і беззахисних. Сильні так не поступають, зрозумів?
— Зрозумів …
— Що ти зрозумів?
— Маленьких бити не можна … а то ніколи сильним не будеш.
— Молодець.
Респект і уважуха таким батькам!