Постійно стікаюся з людьми, Які просять милостиню на вулиці. Ніколи Ранее нікому не давала гроші. Альо одна ситуация змінила моє Ставлення до жебраків …
Вчора, коли повертаюсь додому, до мене підійшла жінка з Проханов дати немного грошей на хліб. Чомусь у мене вінікло Відчуття Всередині, что зараз нужно дати їй хоч немного коштів. В кишені лежало 50 рублей, вісь їх їй и віддала. Мені стало цікаво, як вона розпорядіться ними. Почаїв спостерігаті за нею з боку. Було цікаво переконатіся, на что вона їх витрати.
Я побачим, что вона ще підійшла до кількох жіночок, Які їй теж Щось дали. Потім ця жінка попрямував в магазин. Я ее чека недалеко. З магазину вона Вийшла з хлібом, батоном, якоюсь крупою, молоком, і ще чімось, схожим Було на булочку.
Такоже я помітіла, что біля магазину стояла ще одна бабуся, яка просила милостиню. Так от — вона підійшла до неї, віддала молоко и булочку. Мені стало на душі дуже добрі. Недарма дала жінці ЦІ 50 рублей. Прям довіра до людей заново відроділася!
Альо ж як много ми Чули історій, коли хтось Робить на жебракуванні бізнес. Потім всех рівняють під одну гребінку. А насправді бувають випадки, коли люди просять только на хліб, як в цьом випадка. Много бабусь просять Їм помочь через ті, что Їм действительно НЕ вістачає мінімальної пенсії на продукти. Працювати смороду Вже НЕ могут в силу своих хвороб.
задуматися над тім, як зрозуміті, чи Дійсно людина потребує допомоги або просто заробляє на цьом. У цьом пітанні дуже тонка грань, якові осягнути радше Неможливо.
КОЖЕН сам вірішує, давати чи не давати гроші людіні. Мені Було приємно, что ця жінка НЕ обдурити и витрати на ті, что просила. А буває ж и по-ІНШОМУ. Тому й довіри немає до людей! А ви допомагаєте Жебрак на вулиці?