У нас з чоловіком всегда були максимально відкриті и Позитивні отношения. Ми з ним дуже Рідко зварити, всегда довірялі один одному. І Взагалі наш шлюб НЕ БУВ схожий ні на один Інший, тому что мені здавалось, что за 25 років Спільного життя ми один одному ні крапельками НЕ набридли.
Тато все життя трудівся в шахті и не Дивлячись на загальнопрійняту мнение — заробляй ВІН аж Ніяк НЕ велічезні гроші. Коли у него з’явилася можлівість Оформити пенсію — ВІН НЕ Пішов з роботи, а просто перевівся працювати слюсарем.
Як крути, а шахта все одно дуже сильно підірвала его здоров’я. Коли его не стало — мама булу в такому стані, что я дуже боялася втратіті и ее, тому забрала ее жити до нас.
Мій чоловік Ніколи з нею НЕ ладів, но мені іноді даже здавай, что ВІН Занадто упереджено до неї ставиться. У будь-якому випадка, так це Було чи ні — мені від цього легше НЕ ставало. Ми з чоловіком Майже ніколи не звариш, а вісь мама з ним — Постійно.
У них Дійсно існує якась ворожнеча между собою, якові я не можу зрозуміті Вже кілька років, и просто не знаю як підійті до вирішенню цієї проблеми. Нещодавно у него мабуть здали нерви и ВІН поїхав жити до своих родителей. Я подумала, что Йому нужно немного охолонуті и не стала его зупіняті.
Трохи более чем через тиждень — я подзвоніла Йому и сказала, что пора повертатіся додому, но ВІН сказавши что не повернеться, поки я не ДОРОЗІ свою маму. Маму віганяті жити назад в свою квартиру я боюся, но й з чоловіком не хочу розійтіся. Тепер я не знаю, що робити …