Чергова історія з мого життя. Мене в черговий раз запросили в гості. На ювілей. Запросила колега по роботі. Нас з роботи було чотири жінки. Зою ми все добре і давно знаємо, так як працюємо разом досить давно. Загалом, ювілей! Зої 55 і гріх не відзначити таку подію. Ми з дівчатами з роботи вирішили скинутися і купити досить хороший і дорогий подарунок. Не буду озвучувати суму і сам подарунок, але Зоя часто згадувала, що хоче мати у себе в квартирі таку річ! Сказано-зроблено.
Зазвичай, коли люди запрошують гостей, то намагаються приготувати частування заздалегідь, щоб до приходу гостей не бігати і не метушитися. Особисто мій досвід прийому гостей: у мене все завжди готове. Салати, закуски, різні нарізки, гаряче. Завжди варто стіл і він вже повністю накритий. Мені залишається тільки нарізати хліб. Все, прошу до столу так би мовити.
У призначений «ювілейний» день, я сходила в салон на манікюр, будинки зробила укладку, приготувала наряд. Ну і що що свято буде проходити вдома. Все одно хотілося виглядати гідно. Готова йти в гості, точніше на ювілей. Созвонились з дівчатами, вирішили прийти всі разом і від нашої дружньої компанії піднести ювілярці подарунок.
Але тут несподівано подзвонила мені Зоя і попросила прийти на годинку раніше. Каже, посидимо, поговоримо поки гості збираються. Добре, кажу, постараюся. А час вже було пів на другу. Я як дура швидко зібралася, викликала таксі і поїхала до Зої.
-О, привіт. З днем народження дорога, з ювілеєм! А ти що ще не готова? Зараз вже гості почнуть збиратися. Давай швидко приводь себе в порядок.
-Як добре Марина, що ти раніше прийшла. Допоможи мені салати зробити, а то я не встигаю. Іди на кухню, там все що потрібно, знайдеш. А я поки піду фарбуватися. І до речі, помий тарілки і келихи. Так, ще вазочки під салати не забудь.
Я як би не планувала щось нарізати і готувати, але раз ювілярка не встигає, нічого не поробиш-допоможу. Заходжу на кухню, а там взагалі нічого не готово. Ні салати, ні гаряче. Посуд варто, яку я повинна допомогти помити. Пішла до Зої в кімнату, вона сидить фарбується.
Дай мені фартух что-ли, а то я боюся плаття своє заляпать. І давай швидше чепуритися. Ти взагалі в курсі, що у тебе нічого не готово!
-Ой, та що ти Марина. Ми зараз з тобою швидко все настругати. З вечора нічого робити не стала, побоялася, що зіпсується.
Ось і гості збиратися почали. А мене ювілярка «запрягла» салати робити і мити посуд. Воно мені треба було? А адже Зоя запросила десять чоловік і не подбала заздалегідь про частування. Деякі з гостей теж вирішили «допомогти». Хтось гаряче в духовку ставив, хтось нарізкою зайнявся. Загалом сіли ми святкувати і вшановувати Зою майже о п’ятій годині вечора, хоча запрошувала вона всіх гостей до третьої години.
А як ви готуєтеся до свята? Заздалегідь робите салати і закуски або так само як моя колега Зоя, строго перед приходом гостей?
Джерело