Маленьке, глухе Сибірська село поруч з дрімучім лісом, якому ні кінця ні-краю не Було видно — и в цьом селі живий п’ятирічний хлопчик, Миколка. У хлопчика БУВ єдиний відданій друг, вовк на прізвісько Сірий. Народилися смороду, можна Сказати, в один день. Місцевий дурнік-ПІЯК, Толік, прініс цуценя на Самі хрестини хлопчика. Відмовітіся від подарунки в такий день, батьки НЕ наважіліся. Так і Почаїв вся ця Неймовірна історія …
Час йшов. Миколка и Сірий підросталі. Наче НЕ розлив вода, були для всіх односельчан вовк и хлопчик. Там де Миколка, там и Сірий, а там де Сірий, там и хлопчика Шукайте. Одного разу восени стало біда, и вісь что сталося …
На день народження Міколкіної мами Приїхали Родичі з міста, и вовка, від гріха подалі, закрили в старому сараї. Хлопчик сильно засмутівся цією обставинні, так як у него були зовсім інші плани на цею день, Йому просто хотілося погратіся зі своим другом, и утворюють на батьків хлопчик побіг до лісу.
Батьки, Які були зайняті гостями, помітілі пропажу хлопчика только во второй половіні дня. Обшукалі все село, но ніхто Микола не бачив. І только один старий грибник начебто бачив хлопчика під лісом, но точно не БУВ упевненій, так як зір Вже не тієї, что БУВ Ранее.
Батьки обшукалі околиці лісу, всі закутки в невеликі селі, но НЕ нашли свого 5-річного синочка, а тим часом уже стемніло и стало прохолодно.
Тім годиною біля будинку загублених хлопчика стали збіратіся жителі села и хтось Із них предложили, щоб відпустили вовка. Нехай ВІН ще пошукає, хоча думали, что це марно, не собака Аджея ВІН насправді.
Коли вовка випустили з сараю, Сірий Одразу побіг до лісу, а односельчани, розділівшісь на групи, теж вірушілі на Пошуки маленького хлопчика . Йшла третя доба после пропажі Миколки. Батьки й односельці НЕ пріпінялі Пошук — и Раптен хтось почув Вовче Вітте з боку села.
Ті, що були Ближче, дісталіся дерти до села. Вовче Вітте доносити з двору, де жив Зниклий хлопчик. Добігші до туди, люди побачим таку картину. У дворі Міколкіного будинку лежав знесіленій хлопчик, а біля него сидів Сірий з перебитими заднімі лапами, и голосно вив, кличучи на допомогу.
З лісу, по вологій землі, тягнувся слід від волочіння. Схоже, что вовк, поки шукав хлопчика, сам втрапив в капкан, свячень браконьєрамі, но свои Пошуки НЕ Припін. А коли знайшов знесіленого одного, волоком, з перебитими заднімі лапами, дотягнув дитину до будинку и покликали на допомогу.
Люди кинулися до дитини, но вовк вішкірів Великі ікла и почав злобно гарчаті, що не підпускаючі до свого друга людей . Натовп кинувши у бік и хтось Із них здогадався, что Вовк не підпустіть чужих, и що треба терміново шукати батьків хлопчика, Які до сих пір були в лісі. Слава Богу, батьки Вже підбігалі до хлопчика, пробіваючісь крізь Натовп.
Пріїхала кімось віклікана швидка и батько хлопчика Дбайливий заніс сина в машину до лікарів, и малюка відвезлі в лікарню, де ВІН и пролежавши почти місяць. Коли Миколку віпісалі з лікарні и привезли додому, его зустрів его вірний друг Сірий, сильно кульгаючі на задні лапи.
После цього випадка Сірий и Миколка прив’язана один до одного ще более и не розлучаліся до самой смерти сірого . Свого друга Миколка поховайте на околиці села и поставивши невеличкий пам’ятник на знак великої шани своєму рятівнікові.
Ось така стала історія з маленьким хлопчиком и его друга Вовки. І если вона вам сподобалась, поділіться вашими враженнями и дайте ее почитати своим друзям.