Ручних собачок рідко викидають, але все ж маленькі песики теж не застраховані від того, що стануть нікому не потрібні. Песик по імені Блінчик в цей раз активно грався в снігу, він був тепло одягнений і перед прогулянкою його ситно погодували. Песик не розумів, чому його погодували перед тим, як вигулювати, адже зазвичай він їв після прогулянки, щоб був стимул йти додому і занадто довго не гуляти.
Господар повіз Блінчика за місто на сопку, щоб гарненько побігати по лісі. Все таки, там і повітря інше, і народу немає. Блінчик пустував на снігу, зариваючись глибше в пухнастий сніг. Псові подобалося купатися в сніговій ванні. Він зовсім недалеко відходив від господаря і завжди дивився на нього, наче запитуючи поглядом: «А можна я ще круг зроблю по снігу? А можна я за той яр побіжу? А на білку погавкати можна?»
Песик так загрався, що коли раптом озирнувся по сторонах, то побачив, що машина господаря тихо від’їхала, вирулила на дорогу і почала набирати швидкість. Подивіться цю історію до кінця і дізнайтеся першими, чим вона закінчилася …